Educational policies and procedures can be viewed as two sides of a coin that can equally promote or restrict inclusive learning. Outdated policies or practices that are carried out based on a long history or ‘habit’ create unnecessary barriers to learning (such as excluding students special needs from class trips or extracurricular activities that require accessibletransport). Habits take time to change but should be challenged whenthey don’t make sense. It is surprising to see how often the underlyingreason for discriminatory practices is ‘because we have always done it thisway’. Such outdated reasoning is not in keeping with internationalstandards for inclusive education.
Освітні політики та процедури можна розглядати як дві сторони медалі, які можуть або сприяти інклюзивному навчанню, або обмежувати його. Застарілі політики чи практики, які провадять тому, що так було «завжди» або за «звичкою», створюють зайві бар’єри для навчання (наприклад, незалучення учнів з особливими потребами до класних екскурсій або позакласних занять, що вимагають доступного транспорту). Щоб змінити звички, потрібен час, але їх слід піддавати сумніву, якщо вони позбавлені сенсу. Дивно спостерігати, як часто дискримінаційні практики пояснюють тим, що «ми завжди так робили». Такі застарілі міркування не відповідають міжнародним стандартам інклюзивної освіти. (ФІЗИЧНИЙ)