Lowering expectations of a student with limitations is considered a form of discrimination – even when it is done under the guise of ‘protection’. Well- meaning adults and peers sometimes try to shelter an individual child, thinking they are doing it in the child’s best interest. This is perhaps one of the largest environmental barriers to inclusion. Vulnerable children do not wish to be viewed as ‘special’; they want to be like everyone else. The concept of inclusive education means that all children, regardless of ability, are allowed to learn and experience their environment without over-protection. Most individuals learn best by doing, and by learning from their own mistakes; children with special needs are no different in this regard. Over-protection teaches a child that he or she is not capable. To fully embrace the concept of inclusive learning, allow children to take reasonable risks and to learn from their failures – just like their peers.
Заниження очікувань щодо учнів з обмеженнями вважається різновидом дискримінації – навіть коли це роблять начебто для «захисту». Дорослі й однолітки іноді з найкращими намірами щиро намагаються відгородити дитину від труднощів, вважаючи, що роблять це в її інтересах. Це, мабуть, один з найбільших бар’єрів середовища для інклюзії. Вразливі діти не хочуть, щоб їх вважали «особливими», вони прагнуть бути такими, як усі. Концепція інклюзивної освіти передбачає, що всім дітям, незалежно від їхніх здібностей, дозволено вчитися і пізнавати своє середовище без надмірного захисту. Більшість людей найефективніше вчиться на практиці та на власних помилках, і діти з особливими потребами в цьому плані нічим не відрізняються. Гіперопіка привчає дитину до думки, що вона не спроможна. Щоб повністю втілити концепцію інклюзивного навчання, дозвольте таким дітям ризикувати (в розумних межах) і вчитися на своїх невдачах – так само, як їх однолітки. (ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ/КОГНІТИВНИЙ)